Тримати час в своїх руках

Що таке талант? Якщо вірити всезнаючому мудрому дядьку Гуглу, то це елементарне сполучення здібностей, яке дає людині можливість успішно, самостійно й оригінально виконувати будь-яку складну трудову діяльність. У світі існує неймовірна кількість людських талантів. Десятки, сотні тисяч – варто озирнутися навколо, й неодмінно побачите поруч себе когось з обдарованих людей. Можливо, хтось поряд також вважає вас талановитими та майстровитими…

Безперечно, що носівські шанувальники гарної української пісні вже давно запримітили в яскравій мистецькій когорті аматорів сцени міського будинку культури талановитого вокаліста, гітариста, керівника хорового колективу Носівського міського будинку культури Миколу Лазаренка.

Власне, з його виконавською та режисерською творчістю знайомі і завсідники творчих музично-поетичних посиденьок, які впродовж багатьох років щоп’ятниці проводяться в місцевому кафе «Волошка». А ось те, що в його серці вже давно є місце ще для одного досить специфічного заняття, знають, мабуть, навіть не всі його знайомі.

Справа в тому, що ось вже багато років поспіль, як тільки випадає вільна хвилина, Микола Вікторович займається хендмейдерством – виготовляє сувенірні годинники. Причому не зовсім звичайні, оскільки корпуси чи, так би мовити, «обличчя» їх зроблені з… вінілових платівок.

Наразі в його особистій мистецькій колекції вже налічується понад сорок таких диво-виробів.Почалося все з того, що якось, прибираючи у старій шафі, Микола Лазаренко натрапив на стос вінілових платівок. Нинішня молодь, мабуть, навряд чи й знає, що це за штуки такі й за допомогою чого з них «видобувають» мелодію.

Молодий чоловік згадав, як незадовго до того в одній з сувенірних лавок бачив настінного годинника з вініловим корпусом. Тож захотів і собі спробувати створити щось подібне. Хоча ні, зробити хотілося не схоже, а щось своє, власне, оригінальне. Відразу виникла й ідея – портрет Тараса Шевченка. Ось тут і знадобилося навички та вміння з його попередньої будівельної професії працювати з лобзиком, надфілем, напильником та паяльником…Власне, сам Микола хоч і вважає вміння працювати з інструментами важливою складовою свого хобі, однак говорить, що для такого роду творчості насамперед потрібне бажання. Тоді і час знайдеться, і можливість, і інструменти. До речі, той перший годинник у нього й сьогодні справно працює.Кобзар на годиннику на почин виявився вдалим, відтак вже за кілька днів після закінчення першої роботи у Миколи почали з’являться нові ідеї та ескізи годинників, які він робив та дарував друзям і знайомим. Незабарилися й перші замовники на його хендмейдерні вироби. Бувало, що робив по кілька годинників за одним ескізом…

Загалом Микола ніколи не думав продавати свої вироби. Просто йому дуже подобалося шукати нові ескізи та втілювати їх у нових роботах, додавати нові деталі, надаючи своїм виробам ексклюзивності та неповторності. А гроші – то хіба що на придбання годинникових механізмів та витратні матеріали…

Звісно, що часу на такий вид творчості у Миколи залишається небагато, бо ж чоловік сферу основної діяльності вибрав таку, що не втискується у звичні часові рамки службовця-бюджетника – його робочий день нерідко перетворюється у робочий вечір та робочі вихідні, особливо перед відповідальними концертами та конкурсами. А хочеться ж і з сім’єю більше побути, і по господарству та на присадибній ділянці встигнути попрацювати.- Мої годинники є в носівчан, ніжинців, мешканців Чернігова та Луцька. А ще я ніколи не сподівався, що мої роботи ще й по світу роз’їдуться, – усміхається мій співрозмовник.

– Три годинники подарунками «поїхали» в Польщу. Загалом, якщо працюю на замовлення, то обов’язково враховую побажання клієнтів. Хтось хоче годинника на фоні фото свого домашнього улюбленця – котика чи песика. Було, що працював над годинником з корпусом для закоханої пари.

Там було багато дрібних деталей, тож довелося добряче посидіти над ними, але воно того вартувало. Ця робота й сьогодні є однією з моїх улюблених. У січні зробив два тематичних годинники – «Червона калина» та «Пес Патрон» – та через соціальні мережі провів їх розіграш. Половину виручених від лотереї коштів пішли на допомогу Збройним Силам України. Сподіваюся, що ці годинники стали чудовим доповненням домашнього інтер’єру переможиць розіграшу Діани Колосової та Валентини Шевченко…

-Я так розумію, що це заняття Вас захопило всерйоз. Мабуть, це й справді дуже цікаво – тримати час у своїх руках?

-Так, ідей дуже багато. Часу мало. І, головне, щоб платівки не закінчувалися, -усміхається.

Катерина Гавриш

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь