Співак з Вертіївки помер у 40 років, через серцевий напад

13 листопада у Вертіївці Ніжинського району похова­ли 40-річного Михайла Крутька. Його знала вся громада і неабияк пишалася «золотим» голосом земляка, без якого не обходився жоден концерт. Останнім часом Михайло з ро­диною жив у Дуболугівці Вертіївської громади. Там над­вечір 11 листопада і сталася трагедія. Близько 17.30 міс­цеві виявили чоловіка на ву­лиці. Мертвого. На тіло наї­хав його ж мотоблок «Зубр». Соцмережами зразу ж почали ширитися брехливі чутки, бу­цімто Михайло сп’яну впав під колеса. Та насправді його під­вело серце.

У Дуболугівку він із дружи­ною Юлією і двома дітьми (Сер­гію 17, Валі 15) перебралися в перші дні великої війни. Вирішили, що там безпечніше. До того ж у Дуболугівці мешкає дідусь Михайла. Після того як рашистів вибили з Чернігівщини, повертати­ся на «старе місце» не стали. Обжилися на новому. Тим паче, що мали тут роботу. Михайло трудився на місцевій пилорамі, а його дружина працює продав­шичинею в магазині. Сергій навчається в ніжинському училищі, а Валя — у школі.


– Миша був спокійним, до­брим, — зітхає кума покійного Марина Ігнатенко. — Грав на гармошці, баяні. А як співав! Мати називала сина Соловей­ком. Свого часу Михайло закін­чив училище культури, потім — Ніжинський університет. Із 2017- го до 2019-го очолював відділ культури Вертіївської сільра­ди. Виступав на усіх заходах. Ті, хто чув Мишу вперше, часто не могли повірити, що він співає не під фонограму. Настільки у нього був потужний голос. А пісня про Вертіївку в його виконанні взага­лі стала візиткою села.

Подробиці трагедії нам роз­повіла мати Михайла — Олек­сандра Крутько:

— Того дня Миша із Сергієм провідали мого батька. А під ве­чір син на мотоблоці заїхав у ма­газин до дружини і дорогою до­дому йому стало зле. Прихопи­ло серце, і він упав на землю. А заведений мотоблок на ньо­го злегка наїхав. Розтин пока­зав, що син був тверезий і що в нього сталася зупинка серця. Кілька років тому в Михайла був інфаркт. Після того його мучив тиск, він постійно приймав ліки. Горе та й годі…

Джерело: газета “Гарт”, Олексій Прищепа

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь