Відмінювання в англійській мові: як його правильно застосовувати

 

 

 

 

В українській мові передбачено 7 відмінків. Відмінювання в англійській мові представлене всього у вигляді 3-х варіантів. Отже, вивчати цю тему не так вже й складно. Однак, якщо ви бажаєте глибше розібратись у вивченні, то багато цікавої інформації можна знайти у блозі, присвяченому опануванню англійської мови. Тут подано багато тем стосовно граматики, лексики та іншого. Але повернемося саме до відмінювання. Це особливі форми слів, які властиві іменникам/займенникам. Всього вони представлені у 3-х різних формах. У кожної свої особливості.

Скільки всього відмінків та як вони утворюються

Для того щоб відобразити зв’язок іменника/займенника з іншими словами у реченні, використовуються відповідні відмінки в англійській мові. Давньоанглійська мова мала такі ж самі відмінки, що й українська – називний, родовий, орудний та ін. Але з часом вони припинили використовуватися за відсутності потреби. Правила сучасної англійської мови вказують на те, що зараз використовується тільки 3 види відмінків:

• Subjective case. Цей відмінок ідентичний називному в українській мові, оскільки іменник повинен відповідати на питання Who? What? (Хто? Що?). Як частина речення, іменник виражається підметом. Subjective case не потребує зміни іменника (він залишається сталим та до нього не додаються жодні інші частини).
• Possessive case. Це присвійний відмінок, який потрібен у тому випадку, коли треба продемонструвати, що іменник чимось володіє. Під час формування речень варто звернути увагу на те, що основний іменник не змінюється, проте до нього потрібно додати часточку «-‘s» або просто апостроф «’». Саме вони вказують на те, що це присвійний відмінок. Частинка «-‘s» використовується тоді, коли присвійний відмінок позначає іменник у множині (It’s John’s watch). Якщо потрібно позначити іменник у множині, то використовується тільки апостроф (Can you pass me those students’ tests, please).
• Objective case. Цей відмінок використовується для того, щоб продемонструвати, що на конкретний об’єкт спрямована відповідна дія. У такому реченні іменник виступає в якості додатка та відповідає на питання (Кого? Чого? або ж Кому?).

Так само як іменники, відмінюванню підпорядковуються займенники. Головна особливість займенників у тому, що вони обов’язково змінюються. Визначити конкретний відмінок займенника можна за формою слова. Вони продемонстровані у 3-х формах та відповідають на ті ж самі питання, що й іменники. Subjective case не потребує зміни, так само як і в випадку з іменниками у цій формі.

Як запам’ятати правила відмінювання слів в англійській

Відмінювання англійських слів – порівняно проста та зрозуміла тема, яку можна опанувати за невеликий проміжок часу. Підсумувати вищевказану інформацію допоможе наступна таблиця:

Також не завадить попрактикуватись у використанні відповідних відмінків слів за допомогою вправ. Тільки практичне застосування дозволить опанувати англійську мову та краще її розуміти. Попри те, що граматика англійської мови проста, якщо її порівнювати з іншими мовами Європи, а її іменник не має роду та класичних відмінків, все ж таки потрібно опанувати представлену тему.