Чи вірять ніжинці в Діда Мороза та про що його просять, ставши дорослими людьми?

 

 

18 листопадаДень народження Діда Мороза

Справедливість і благодійність, доброта і співчуття, особлива і дбайлива батьківська любов до дітей, мудрість і деякі якості, без яких не обходяться сучасні супергерої – ось коротка характеристика нинішнього збірного образу відомого нам з самого дитинства – Діда Мороза.

За даними проекту DilovaMova.com, День народження Діда Мороза, це хоч і вельми умовна, але цілком конкретна дата в наших календарях. Як відомо – все має свій початок, день свого народження, справжню і реальну дату, в яку офіційно можна стверджувати, що та чи інша подія має місце бути. Добре, коли ця дата відома, а ще краще, коли вона має документальне підтвердження, складене зі слів вірних очевидців.

Дід Мороз народився саме з приходом зими і на територію, де до нині проживають нащадки давніх слов’янських племен, зима приходить як і раніше – 18-го листопада, тому проблем з визначенням дати народження цієї чудесної і дивовижною особистості просто не виникло.

Не будемо зараз заглиблюватися в усі подробиці та нюанси цієї славної події, в остаточному підсумку кожен сам по собі вольний довіряти чи не довіряти тим чи іншим фактам. Зосередимося на головному: доброта, любов і безкорисливість – це справжнє диво у всі часи. Важливо не забувати про це. Особливо дорослим. А дітям це і так відомо. За матеріалами dilovamova.com

Журналісти «Нежатин»  поцікавились у гостей та жителів міста – чи вірять вони в Діда Мороза, про що мріяли в дитинстві, про що просили у нього в дитинстві і можливо, про що хотіли б попросити зараз?

 Ірина Грозенко

Вірю, хоча розумію, що це казковий персонаж. Кожен раз в грудні мама запитувала, що попросити у Діда Мороза покласти під подушку на Миколая. Аналогічно, коли стала мамою, запитувала у своїх синів про їх бажання, і на Миколая чи Новий рік Дід приносив подарунки моїм хлопчикам. Сьогодні Дід Мороз приносить від мене подарунки моїм онукам-двійнятам Стасу та Кирилу, вже дорослому В’ячеславу та Марії з Артемом.

В цей складний час ще більше хочеться вірити в казку і дуже прошу Діда Мороза забрати все лихо з України, щоб всі люди були здорові та жили в мирній і сильній державі Україна.

Оксана Костирко

В дитинстві вірила. Мріяла не пам’ятаю точно про що, напевно як і всі діти про нову іграшку! Зараз так само вірю в дива, але впевнена, що вони трапляються, коли правильно свої думки направляти . Уявляю що рідні і я здорові, люди навколо добрі, багато подорожую в сарафані і шльопанцях Louis Vuitton. Поряд кохана людина і дітки. І вам цього бажаю!

Юлія Литвинець

Я досить довго вірила в Діда Мороза, напевно років до 14. Щиро вірила, якщо дуже сильно чогось забажаєш, воно здійсниться. Завжди чекала від Діда Мороза подарунок під ялинкою і в думках зверталась до нього з проханням… Коли на годиннику залишалися лічені хвилини до Нового року, завжди намагалася згадати всіх рідних, близьких, друзів, побажати їм здоров’я, попросити для них благополуччя. Коли стала дорослою, тепер своїм діткам готую подарунки під ялинку, які також вірять у Діда Мороза, вірять в диво і в те, що бажання здійснюються! А моя звичка на Новий рік згадувати всіх близьких та рідних залишилася і я прошу у небес для них благополуччя, здоров’ я, довоголіття, миру в душі  – і це найголовніше. А все решта – матеріальне.

Катерина Борисова

Не вірила з дитинства, бо знала, що це перевдягаються дорослі. Я живу сьогоднішнім, не прошу нічого, головне щоб був мир і всі рідні здорові. Матеріальне можна і так купити.

 

Ольга Леонтьєва

Дякую за запрошення, не вірю і ніколи не вірила. І нічого не просила.  Зараз я про те, що мені треба, прошу у Бога – до діда Мороза питань і прохань не маю, і взагалі ставлюся до цього персонажу переважно негативно. Мені Святий Миколай більше до душі.

Ганна Нестефоренко

В моєму дитинстві не було ні Діда Мороза, ні ялинки, ні подарунків. Це були тяжкі післявоєнні роки, люди жили досить бідно, нам навіть не було чого одягти – носили мамині старі хустки та спідниці, а цукерок в дитинстві ми не бачили взагалі. Вперше я спробувала на смак шоколадку лише в 4 класі – мені подружка дала маленький шматочок, ох який же він був смачний!…

А коли мені вже було років 10-12, нам принесли родичі прикрашену ялинку цукерками, ми зраділи, почали їх розгортати, але то були шматочки сухарів, обгорнуті в папір. Згодом вже прикрашали ялинку горіхами, які обгортували у фольгу. А вже коли я виросла і почала навчатися в медучилищі, то отримувала підвищену стипендію і на неї могла купити собі і родині солодощі і навіть дорогий шоколадний торт з гронами винограду. Це вже було за Радянських часів. Пам’ятаю, як купила собі за стипендію першу в своєму житті нову кофтинку і так раділа! Потім вже сама вступила до медичного інституту і закінчила його з відзнакою. Розкішно ніколи не жила, жили з родиною просто, як і всі люди тоді. А зараз прошу у Бога здоров’я та благополуччя для своїх дітей.

Наталія Єфіменко

Так. Вірила в дитинстві! Обожнюю Новий рік за відчуття свята, за нові мрії і надіїї. Є можливість залишити якісь негаразди в минулому році і розпочати Новий рік, як то кажуть, з чистої сторінки. В дитинстві думалось, що Дід Мороз приходить вночі і залишає дітям подарунки під ялинкою., саме коли спиш! Просила чомусь тільки солодощів. хоча сьогодні діти більш креативні. Зараз хотілося б попросити , якби була така можливість , не матеріального… Миру, добра, щастя, та здоров’я всім рідним, близьким і друзям.

Ігор Кулепестін

В дитинстві вірив звичайно, як і всі діти! Шукав під ялинкою подарунки і дуже цьому радів! Для мене це означало, що я поводив себе добре, тому Дід Мороз не забув і про мене! А зараз є скоріше не мрії, а плани, які я згодом намагаюсь втілити в життя і здійснити бажання для своїх дітей та родини.

 

А ви – вірите?

 

Фото з мережі

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

 

 

 

 

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *