Аліна Овдієнко – ніжинка, яка удосконалює світ за допомогою пензля та мольберта

Продовжуємо розповідати про талановитих людей, які роблять наше місто унікальним!

Цього разу розкажемо вам про надзвичайно талановиту і, водночас, скромну ніжинку, яка своїми руками творить справжні дива…

Аліна Овдієнко – випускниця Ніжинського коледжу культури і мистецтв. Свої перші шкільні кроки почала в Ніжинській ЗОШ №17. У дитинстві захоплювалася малюванням. Як розповідає Аліна: “Мій творчий шлях розпочався в шкільні роки. Спочатку я просто малювала вдома, потім почала відвідувати мистецьку школу, ходила на гурток образотворчого мистецтва до НБДЮ. У 9 класі остаточно вирішила пов’язати своє життя з мистецтвом та вступити до Ніжинського коледжу культури і мистецтв ім. Марії Заньковецької на спеціальність «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво».

З навчанням пов’язані тільки приємні спогади та живе велика вдячність вчителям. Для мене малювання – це не хобі, а професія, без якої я не уявляю своє життя.

Зараз я працюю у відділі Художній музей Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського. Люблю свою роботу. Окрім того, вона пов’язана з мистецтвом, я тут вдосконалююся та спілкуюся з іншими майстрами, переймаю їх досвід”.

-Аліно, розкажіть про свої роботи, в якому стилі працюєте?

-Працюю в багатьох жанрах та видах образотворчого мистецтва: пейзаж, натюрморт, портрет, ілюстрація, графіка тощо. Захоплююся вишивкою, витинанкою, ткацтвом, писанкарством.

-Чи були виставки Ваших робіт ? Чи писали на замовлення?

-Персональних виставок я не робила. На замовлення малюю здебільшого портрети. Беру участь у різних мистецьких проєктах – у 2022 розписувала писанки, що прикрашали алею до Великодня. У музеї працювала над ескізом декількох меморіальних дощок, зокрема дошка на козацькій гарматі, дошка Лесі Коцюбі та ін.

-Чи передаєте свої знання майбутньому поколінню?

-Так я навчала діток у приватних школах. З 2020 по 2022 рік вела гурток «Екологічний дизайн» у НБДЮ.

-Аліно, не можемо не звернути увагу… Розкажіть про свою предовгу косу, адже це така рідкість, викликає неймовірне захоплення. Чи довго відрощуєте? Це сімейне?

-Це моя особливість і я обожнюю своє волосся. Мені важко відповісти, чи довго відрощую, але зараз волосся 140 см. Все ж таки генетика має велике значення. Мої бабусі по маминій лінії теж мали довге та густе.

...Ось так дитяче захоплення переростає в твоє доросле життя. Давайте завжди мріяти і переносити свої мрії в життя, не боятися, а просто йти за покликом серця, як зробила ця дівчина. І наше життя буде наповнене не рутиною обов’язків, а справою, яку ти робиш з любов’ю.

Іванна Старостенко

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь