13 та 14 січня українці відзначають низку свят, релігійних та нажитих часом: Щедрий вечір (Меланки), Старий Новий рік та Василя. Крім того, їх супроводжують традиції: щедрування, святковий стіл та засівання.
Журналісти “Нежатин” вирішили дізнатись звідки до українців прийшли ці свята, які стали звичаями вже протягом багатьох років.
Щедрий вечір має декілька варацій назви: Меланки, адже в цей день відзначають преподобної Меланії або Василів вечір, напередодні дня Святого Василя.
На святкування господині готують безліч ситних страв, за давнім повір`ям, чим багатший стіл – тим багатшим буде рік. Головні страви із свинини, адже ця тварина символізує достаток у домі.
Крім того, один із основних обрядів Щедрого вечора – щедрівки. Щедрівники, зазвичай молодь, співають символічні пісні: славлять господарів, бажають їм здоров`я та достатку.
13 січня поєднало у собі як християнські, так і дохристиянські обряди, адже окрім ситної вечері та пісень, в давні часи українці ворожили на весь наступний рік.
Ніч перед Василем вважали магічною, люди вірили, що опівночі “відкривається” небо і можна просити у Бога, все, що забажаєш.
Настоятель церки Всіх Святих Отець Сергій у коментарі “Нежатину” пояснив ставлення церкви до народних свят та обрядів:
“Унаслідок гріхопадіння люди втратили правдивий образ, правдиве спілкування з Богом. Але потреба людської душі полягає в тому, щоб знайти свого Творця. Тому виникають різні обряди, зокрема язичницькі. Коли людина забуває істинного Бога й шукає можливість “обожити” якісь предмети або явища.
Але всі народні свята переглядаються церквою, а істина всеодно покриває всі звичаї та вносить у свята головну суть. Суть, що існує триєдиний Бог, який робить все, щоб людину спасти.“
Та окрім стародовніх звичаїв, з`явились й більш нові – святкування Старого Нового року. Його відзначають лише у країнах колишнього радянського союзу.
Старий Новий рік виник внаслідок переходу з григоріанського на юліанський календар у 1918 році, що відрізняється на 13 днів. Проте православна церква відмовилась переносити свята згідно нового календаря, а в народі почали відзначати два Нових роки.
Зранку 14 січня по будинках ходять засівальники, хлопці, які посівають зерном, на знак достатку. Це роблять виключно чоловіки, адже існує повір`я, що в цей день саме чоловік має першим зайти до хати.
Отже, 13 та 14 січня українці поєднали безліч свят та звичаїв: Василя та Меланії – релігійні, Старий Новий рік – народні, нажиті часом, а також звичаї щедрувати, засівати та ворожити – обрядові, які прийшли з давніх часів.
Дарина Кузнєцова
Фото з мережі
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
